25.09.2019

Після “чистки” фінансової системи Латвії банкам з місцевим капіталом все складніше конкурувати з філіями великих скандинавських і американських банків, тому що їм потрібно міняти модель бізнесу і відмовлятися від великого обсягу грошей нерезидентів.

Комісія ринків фінансів і капіталу опублікувала звіт про діяльність за 2018 рік. Вчора ж в Сеймі відбулося засідання підкомісії з нагляду за фінансовим сектором, на якому обговорювалося, що чекати за результатами 2019 року.

Петеріс Путніньш пішов з поста голови Комісії ринків фінансів і капіталу в липні 2019 року, проте в звіт за 2018 й рік включені його слова. Так, Путніньш нагадує, що в лютому 2018 року американська FinCEN опублікувала повідомлення, згідно з яким в легалізації незаконних капіталів підозрювався ABLV Bank. І в фінансовій системі Латвії були вживе екстрених заходів по позбавленню від будь-якого виду “підозрілих грошей”.

“Найістотнішим була відмова від присутності в Латвії потенційно високоризикових іноземних грошових коштах, – відзвітувала КРФК про підсумки “чистки”. – Якщо в 2015 році частка іноземних грошей в латвійських банках становила 54%, а 2017 рік ми завершили з 39%, то в 2018 року скорочення подвоїлося – до 20%. В результаті ревізії сегменту ризикованих клієнтів, експозиція клієнтів з СНД була знижена до 5-6%, таким було завдання, дане урядом на початку року”.

У порівнянні з 2014 роком, платежі іноземних клієнтів в доларах США скоротилися більш ніж в 26 разів. Саме цю валюту найчастіше в своїх транзакціях використовувала клієнтура банків зі східних країн, по так званим сумнівних операціях. Всі банки протягом декількох місяців відмовилися від обслуговування заборонених в Латвії “компаній-оболонок”.

“Таким чином, істотно знизивши ризикований бізнес швидких транзакцій, ми звільнили свою фінансову систему і державу від зайвих репутаційних ризиків. Тепер в банках домінують вклади з Латвії і країн ЄС, в цілому – вже 91%. Немає більше підстав говорити про неконтрольований потік в Латвію ризикованих іноземних грошей “, – відзначають в КРФК.

Вимоги про зміну моделі бізнесу до банків, які займалися переважно обслуговуванням іноземних клієнтів, існували ще в 2015-2016 роках, зазначає у своєму звіті комісія. Інтенсивні переговори з фінансово-кредитними установами з цього питання КРФК продовжувала і в лютому 2018 року, слідуючи настановам прем’єр-міністра і міністерства фінансів, які формували фінансову політику Латвії. Зі зміною моделі бізнесу повинна була відбуватися і зміна пов’язаних з нею елементів, в тому числі пропоновані банками продукти і послуги, цільові ринки, клієнти.

Згідно з оцінкою ризиків, наданих банками, була уточнена система нагляду, відзначається в звіті КРФК. Необхідні наглядові заходи щодо банків з найменшим рівнем ризику були мінімальні. У свою чергу, для організацій з найвищим рівнем ризиків був введений постійний і посилений нагляд. За даними, наданими КРФК, в Латвії як мінімум вісім банків працюють з ризиками, вищими за середні.

За матеріалами: https://lv.sputniknews.ru/